Житло гномів

У давні часи люди вірили в те, що на землі живе безліч незвичайних істот, що володіють секретами чарівництва. До таких істот належали і гноми, які під різними іменами були присутні у повір'ях і казках різних народів.

Гноми, що мешкали в Ірландії, були чарівними шевцями. Це були крихітні, зморщені старички зростом менше новонародженого немовляти. У Шотландії були гноми трохи вище - їх зріст складався близько 60 см. Вони вибирали собі дім на смак і селилися в ньому. Дочекавшись ночі, вони виходили з своїх укриттів і бралися за прибирання - мили посуд і робили іншу домашню роботу, а за платню брали лише миску сметани та скибку білого хліба.

Англійські гноми носили зелені камзоли і прості капелюхи і розважалися тим, що танцювали під музику цвіркунів і коників. У Скандинавії їх називали білими ельфами. Вони жили в лісах і полях, і простій смертний міг знайти дорогу до їх дому тільки в одну з чотирьох чарівних ночей в році: ніч літнього рівнодення, ніч напередодні 1-го травня, різдвяну ніч і в Хеллоуін (свято всіх святих, що відзначається восени).

Гноми, що жили в Німеччині, були вище зростом, так само, як англійські гобліни і скандінавські тролі.

Деякі чарівні істоти по росту і зовнішньому вигляду мало чим відрізнялися від людей. До їх числа відносяться і відомі всім лісовики, водяні і домовики.